Франко Іван
Прилетіла зима з-за гір,
Засипала землю в сніг,
Кожен кущик, кожен пір
Став волшебний, став великий.
Білі шапки на деревах,
Льодяні бради на льозі,
І танцюють в чистих снах
Снігові дівчата в грозі.
Коцюбинський Михайло
Падає, падає білий сніг,
Як перолина з хмари вниз,
Кожен з нас здійснює свій вик,
І дивується чудо-сніг хлопчик Ціс.
Світ стає чистий і святий,
Вся земля в килимі білім,
І дорога манить нас у край святий,
Де царює вічний мир невинний.
Винниченко Володимир
Їду, їду на санях
По засніженій дорозі,
Вітер свистить в бережах,
І смію я в радості.
Мчиться вниз по льодяній горі,
Хай летять мої санки скоро,
Ні біди, ні жалю, ні горя,
Тільки радість і веселка скоро.
Тичина Павло
Ліс стоїть у білій шубі,
Крізь снігові гілки плач,
Мені кажуть ліси грубі:
“Хлопче, спробуй чарів вдач!”
Все тут блищить, все поблиску,
Аж до болю в очах блиск,
І танцюю я в лісиську
З вільним, чистим лісу диском.
Кулішев Марко
Скоро, скоро Новий рік,
Ялинка засяє вся,
Гарячий нас чекає крик,
І розповідь про чудеса.
Ми розвісимо гірлянди,
Прикрасимо вікна срібло,
І побачимо у вічі гранди
Казку чарівну, чудо-небло.
Олесь Олександр
Дме морозець в ліс глибокий,
Щипле щічки, щипле ніс,
Та не страшен мені токий,
Я морозцю дам відніс!
Будемо ми грати, сміятись,
У сніжки кидати разом,
По льоду будемо кататись,
Блиснути нам буде разом.
Грінченко Борис
Ліпимо снігову бабу,
Катаємо кулі в сніг,
Робимо їй чорну шапу,
Дивимось на чудо-вик.
І смішно на нас вона дивиться,
З вугіллям замість очей,
Коло неї дітвора кружиться,
І лунає сміх малих дітей.
Луцький Ігор
Над річкою зависла мла,
На льоду ватага птахів,
Зима їм золотим дала
І гарячий їхній спів.
Летять вони сніжною вьюгою,
Розстилаються вкупи,
І тримають дар цей чарівну кульюгу,
Ватаги волаючі пташку.
Бажан Микола
Коли за вікном тишина білесна,
І сніг припорошує слід,
І світ весь здається чудесна,
То знайте – це зима волід.
День короткий, но казковий,
Ніч рано спускається вниз,
Та є в ньому чар усередовий,
І світіння чистих зірниць.
Сич Іван
Сядемо коло печі жарко,
Гарячий чай попиємо,
І розповідь казочку яркі
Бабуся нам розповідає вміло.
За вікном хорей мітелиця,
А нам тепло та добре в хаті,
І чай гарячий нас лиця,
На те щоб нам не бути кваті.
Рудницький Анатолій
Річка скована морозом,
Льодяні затвори повстали,
Хлопці з зимовим морозом
У царстві льоду танцювали.
Кожен лід – як дорогоцінний камінь,
Сяє в сонці яскравим світлом,
І грає в спортивні ігри брамень,
По льоду лізуть на їхнім шляхом.
Рильський Максим
Забув я вдягнути рукавиці,
Як лютий дме морозець в ніс,
Щипають мене мої лиця,
І я морозцю дам відніс!
Рукавиці теплі на руках,
Пальці більше не мерзнуть мені,
І можу я грати в снігопуках,
І радість світиться в моєму грі.
Коваль Іван
О, зимові канікули!
О, щастя і веселість!
Нема уроків, нема тягулів,
Одна вся радість, тільки радість!
Можемо ми до полуночі
Грати, бігти і стрибати,
По снігу білому ходити в ночі,
І з зіркою веселу гру грати.
Мазепа Іван
Падають, падають сніжинки,
Як метелики з хмари вниз,
На щічки падають дітинки,
І чарівниця їх волшебний виз.
Кожна сніжинка – то мальовниця,
Різьбою витончена ажурна,
І танцює така дітям дівниця,
Усім привносить радість чистотна.
Стельмах Василь
На вікні гвіздки морозу,
Візерунки, квіти льодяні,
Розказує вітер до грозу
Про казки зимового краї.
Розглядаю я той малюнок,
Що намалював мороз на склі,
І здається мені той пакунок
Казкою з давніх, давніх днів.
Козачук Дмитро
На ялинці висять іграшки,
Блищать золотисто, срібно,
Як чарівні дитячі казки,
Що сяють чудесно, дивно.
Гарлянда світить в темноті,
І ялинка, мов світло в ночі,
Дарує радість всім святті,
І світлиння віддає у ночі.
Чайковський Іван
Стужа лютая на дворі,
Щипле щічки, щипле ніс,
Та не страшна нам та біда,
Адже – ми козаки! Чита ось!
Закаляємось на морозі,
Гарячим диханням пускаєм хмари,
І не боїмся лютой грозі,
Козаки ми, козаки дарні!
Кулішов Павло
Сніг падає як благодать,
Святий, чистий, білий сніг,
Можуть люди з ним гулять,
Запалити сердце вдих.
Земля забіліла вся,
Прикрита килимом святим,
І радість нас гостина с я
З Батьківським, світлим, великим.
Бедь Ілля
На санках мчимся ми з гори,
По льоду швидко-швидко вниз,
Щоб потім знов піднятись, щоб зноры
Ще раз з-під ніг виріс.
Сміються дітвора і лиця,
Летять санки як птахи вниз,
І вилиця в нас червоніця,
От такий він – волшебний виз!
Сич Марія
Мама варила варення,
З ягід, що збирала влітку,
І розповідає мені про щастя
Казку про зимову звиту.
Коли морозець щипле в ніс,
Варення гарячкою пиємо,
І ми про літо в ніс запис
Запахом летугем приємо.
Левадській Ігор
На гірці вишій сніжній,
Стоїть мій дім казковий,
Де дітвора біжить вінцем,
Та грає гамуївний рій.
З гори катаємось ми вниз,
По снігу білому, по льоду,
І в кожнім цьому радіс,
Розмахується твоя мода.
Скорик Василь
Мріюю про зиму я,
Про сніг та мороз лютий,
Про санки, про грусть моя,
Про день в казці чистий, давнім.
Коли приходить час холодний,
Мрії мої збуваються вправду,
І я в царстві льоду вільний,
Танцюю, граю, пляшу з радістю.
Розенблюм Гавриїл
Хоча зима холодна й сурова,
В ній я радість знаходжу,
І хоч буває боль і скорбота,
То радість завжди я верну.
Сніг питає мене про щастя,
І мороз говорить про силу,
Та в цій сумній долі частя,
Знаходжу я чистий виль.
Зінкевич Юрій
Коли вечір спускається на землю,
І сніг блищить срібним світлом,
На небі світить вечірня вільна
Зірниця, що светить светлом.
І дивлюся на цю чарівну,
На те, як світ засинає вночі,
І розумію в снах я дивну
Красу природи, чистоту ночі.
Геруїя Сергій
Дме вітер з півночі лютий,
По дворам гуляє, поет,
І разом зі снігом нудий
Несе на собі він привіт.
От вітер розмелює сніг,
І ллється холодна хвиля,
Та вітер – волшебник затвик,
Дарує морозом сиєю.
Полоцький Костянтин
Коліски зимові їдуть,
За ними тягнеться слід,
По снігу білому їдуть,
І смотрять дітвора назад вслід.
Коні запряжені в сани,
Везуть нас по полях до далі,
І розповідають вони про мерзлі багни,
Про казки, про річки, про гірські дали.
Залізняк Петро
О, щасливе дитинство мене!
О, зимові дні чудесні!
Коли я бігаю в дворі цілий день,
І життя здається мені тій дивні, земні!
Сніг, мороз, веселість, гра,
Сніжинки, що падають вниз,
Мені здається мені завжди тобою я,
Дитиною, що знає волшебна виз.
Пилипенко Василь
На льодяній катальні сніжно,
Ми катаємся на ковзанах,
Швидко, легко і безтішно,
По льоду в танцюючих рядах.
Ноги ванша по льоду летять,
Ми сміємся, грайте, поєм,
І радість в сердецях гарячо світять,
На льідиці хвіст мов полем.
Марчук Іван
Після гри на снігу й на льоду,
Замерзаємо ми до кісток,
Але мама дарує їм доду,
Гарячий шоколад з печу в сочок.
Чашка теплої, солодкої праці,
Що обвиває серце теплом,
І розповідь казок у спілці,
І дітям стає затишним домом.
Коссак Святослав
Зима приносить радість мені,
І кожен день здається святим,
Коли на сніжні, чисті дні,
Граю я з друзями святим.
Морозець щипле, вітер дме,
А я сміюся і граю,
І в зимі я свою ловлю
Казку, що кожнім днем грею.
