Шевченко Тарас
Мороз та сніг, та льодяні потоки,
Коли замерзнуть навіть наші щоки!
Ковзанка льода на вулиці біла,
Я падав там сто разів і вибіла.
Снігова баба глузує з вікна,
Та й снігова баба вона завжди дивна!
Франко Іван
Зима прийшла з морозом і грозою,
Закутала земельку в біль і сніг,
І кожен чоловік, і кожна Роза,
Сидять собі вдома уже тиждень.
Щоб з дому не вискочити на час,
Морозко грає з нами в цей час!
Коцюбинський Михайло
Вчора був мороз аж мінус двадцять,
Я вийшов з дому у спішці до брата,
Та борода моя замерзла в тяту,
І мусив я йти, як льодяна фата.
Борода як льодяна скульптура блищить,
Люди мною дивляться, і сміються в житті!
Олеся Олександр
Зимовий風 гуляє по земельці,
І кожен чув той вістер грізно щипле,
Мої сніжинки кружать, танцюють дзвінко,
Та й люди кружать, падаючи смішно.
У шапці, у шубі, у валянцях ногах,
Бігають люди, як в наймущих годинах!
Малик Коцюбинський
О зима, красуне мороз і льодиця,
Коли замерзає на вас рукавиця,
Та й нос замерзає, та й уха мерзне,
То радості нема, то стане мне смерне.
Але ж і дітям весело грати,
На ковзанці і чи санках летіти!
Соломаха Вадим
Прийшла зима на білому коні,
І вся земля лежить у білих снах,
Морозко дихне – люде все в монахи,
Бігають люди в шубах та в хортахах.
Снігова баба вже стоїть на площі,
Дітьми облаштована в тій грі гарцій!
Кобиляниця Ольга
Щоб гарно в снігу не впасти на льодиці,
Мусиш ти рухатись дуже потіцьо,
Та й ноги слизькі, та й руки мерзнуть,
Та й щоки червоні, та й гарячі груди.
Зима жартує з людиною щастей,
Та й людям весело в морозі цім днях!
Выспянський Станіслав
Де снігу вісім дециметрів вишні,
Там ходит людина і падає вниз часто,
Снігові паралелі та всі координати,
Людина падає, та й сміється ж в святі!
Мороз тьєй жарт творить над всіма людьми,
Та й люде сміються в зимовій гульні!
Грицай Андрій
Зимовий Дід Мороз гуляє по селу,
Мішечком подарків та палицею біжить,
Та й люде всі чекають подарочків милих,
А Дід Мороз жартує, дає їм сосульки!
Так от і весело нам в зимовий час,
Коли жартує Дід з нами кожний раз!
Донцов Дмитро
О як смішно в морозі ганяти до скаженства,
Коли вся борода замерзла в крижану крінку,
І буцай, і лице червоне ж як малинку,
Та й палець мерзне в перчатці цій недолічку.
Але ж веселість не мерзне в снігу білім,
Та й люде сміються в мороці цім святім!
Сельвинський Іля
Сніг на дорозі, лід під ногами,
Я весь пірнув з головою в сніг,
І лежу там, мов мертвець усім днями,
Та й люди мною сміються в той час.
Зима – жартівниця, та й люде – жартівники,
Та й смішні всі ми в одних калошах-валянниках!
Хвильовий Максим
Закупався в річці я минулої зими,
Замерз якось весь мій організм побіленим,
Та й льодяна баба почала мене тягти,
Та й довелось мені далеко тікати!
Морозко жартує, та й люде сміються,
Та й я сміюся, хоча б мерзну й крутюся!
Касіян Василь
Гарячий чай я пив у снігопаді білім,
Та й чай замерз у чашці льдяною крінкою,
Та й я замерз, мов льдяна скульптура в пікою,
То радості нема, то грусно на душу!
Та й люде сміються – О як смішні в зимі,
Та й я сміюся разом з людиною сім!
Безпалько Олександр
Де мріяв я про теплу хатину,
Та й зима прийшла з морозом до спини,
І вся земля лежить у льдяній рубашці,
Та й люде мерзнуть у своїй одежині.
Але ж і смішно в тім морозі грати,
На ковзанці і чи санках летіти!
Вовк Анатолій
Приходить зима – така непослуха,
Закопає будинки в білому снігу,
Та й люде копають снігові доріжки,
Та й мерзнуть люде в своїх калошах-валянниках.
Зима жартує, та й люде сміються,
Та й смішні всі ми в морозі цім святім!
Козак Микола
Сніжинка падає на мій чорний костюм,
Та й танцює там, мов метелик летючий,
Та й я танцую разом з тією сніжинкою,
Та й люде дивляться і сміються, поглядаючи!
О як смішно танцювати в снігу білім,
Та й льодяні сніжинки кружать і дзвінять!
Перепелиця Петро
У мене викривилась на ці морозці борода,
Та й льдяна як крижана палиця вона у мене,
Та й мусив я їхати до гоління з острахом,
Та й барвер мій сміявся – “О яка борода!”
Морозко жартує над бородою моєю,
Та й я сміюся разом з людиною цією!
Нечуй-Левицький Іван
Гололід на вулиці – беда та горе,
Я вийшов вранці з дому без опаски й страху,
Та й впав на дере разів я п’ятнадцять,
Та й люде мною смій… та й смію й я сам!
У снігу весь я, у грязі і вовні,
Та й смішна вся справа – од зимового хвилю!
Сжіжневський Боже
Зима приходить як лиха баба-яга,
З морозом, льдом, та й вітром розбійничим,
Та й люде всі бігають в шубах цих страшних,
Мов привидіння в ночі сьомій.
Та й смішні люде в цих шубах пухлих,
Та й льдяні лиця, та й червоні вуха!
Романенко Володимир
О як жартує Дід Мороз зі мною,
Дає мені мороженко замерзле вниз,
Та й зуби мерзнуть від морозу цього,
Та й языку більше не відчую я виліз!
Але ж і смішно в тім морозі їсти,
Та й люде сміються – вка, як смішна гість!
Гойко Сергій
Зимовий сніг лежить дрібненький да білий,
На вулиці холодно – мінус двадцять п’ять,
Та й люде в шапках, у варежках, у шалях,
Мов мумії хідять – то робить смішні образи.
О як прикольно в зимові дні жити,
Та й сніг кидати, та й ганяти, та й смішити!
Сафалюк Петро
Сніг йде та йде з самого ранку до ночі,
Та й кажуть люде – “О яка велика біда!”
Та й сніг накопився на хатах та дахах,
Та й люде копають та грюкають лопатами!
Та й смішні люде в сніговому морозі,
Та й весело всім нам – по вусам повішнаму, да!
Бажан Микола
Гарячий сніг я ловив на язику,
Та й ныркав головою у сніг глибокий,
Та й там я знайшов цілий світ іншій,
Де сніжинки танцюють та сміються!
О як смішно в снігу грати дитині,
Та й люде глядають, та й сміються разом!
Ґенерич Мирослав
Морозко грає в ліс та на сніжних дорогах,
Та й танцює з людиною на ковзанці де льоду,
Та й люде падають та встають та падають знову,
Мов дикі танцюристи в танці циклопічнім!
О як смішно в морозі грати й танцювати,
Та й люде сміються – вот такий танець зимовий!
Крушельницький Василь
Закрив я вічі – і все навколо білим-білим,
Сніг пухкий падає та кружить, мов живий,
Та й я танцую разом з цим снігом святим,
Та й люде дивляться та сміються радісно!
Зима – художниця, та й люде – артисти,
Та й танець зимовий – най красивіший танець!
Ющенко Климент
Зимовий вітер вищить та юлить по землі,
Та й хустка моя летить далеко, далеко,
Та й я гоню за нею, як божевільний,
Та й люде сміються – “О яка смішна гра!”
Та й вітер сміється, та й я сміюся разом,
Та й весело мне в зимовім часі цім днях!
Приймак Василь
На ковзанці ледачо скаженно гана,
Та й ноги вибиває, та й щічки червоніють,
Та й лиця мого блищить од пота та крижи,
Та й люде стоять та сміються, дивучись!
Морозко жартує – то радості немає,
Та й люде сміються – то радості належить!
Мазепа Іван
Снігова баба стоїть передо мною,
Та й каже мені – “Привіт, о люде!”
Та й я питаю – “Як ти живеш у морозі?”
Та й баба сміється – “Мне тепло, мне добре!”
О як смішно розмовляти з бабою снігною,
Та й баба сміється разом зо мною!
Гоголь Микола
Вечір опускається на село засніжене,
Та й люде засідають у хатах теплих,
Та й чай гарячий п’ють та бублики їдять,
Та й розповідають казки про Деда Мороза.
Та й смішні казки про зиму та холод,
Та й люде сміються – о як смішна весь ніч!
